Розірви коло, скажи насильству – ні!

Щорічно з 25 листопада по 10 грудня міжнародна спільнота підтримує акцію «16 днів проти насильства» Вона покликана покращити розуміння та обізнаність людей по всьому світу. І в тому числі – наших співвітчизників, про всі форми насильства та створення вільного від насильства соціального простору.

Побої і знущання у сім’ї для багатьох є щоденною реальністю, про яку мовчать. Мовляв, усі так живуть, тож треба терпіти. Терпіти більше не треба. Якщо ви постраждали від домашнього насильства, ви захищені Законом і маєте право на повноцінну допомогу.

Щорічно понад 1,1 млн українок зазнають фізичного, сексуального насильства та психологічного тиску в сім’ї. Однак, за допомогою звертається тільки кожна десята. А як же решта? Причин того, чому жінки мовчать про знущання над собою, кілька. По-перше, традиційне українське «б’є – значить любить» та «не винось сміття з хати». Багато хто досі вірить, що від домашнього насильства страждають усі, тому говорити про це нема потреби. По-друге, багато жінок просто не знають куди звернутися за допомогою. Третя причина – це недовіра до служб, які таку допомогу надають. Зрештою, дуже часто самі постраждалі не усвідомлюють, що над ними чинять насильство. Наприклад, коли їм постійно докоряють, контролюють кожен крок чи забороняють працювати.

Міфи про насилля.

Міф 1. У шлюбі не буває сексуального насильства

Реальність: Сексуальне насильство – це злочин, якому немає місця у стосунках між людьми, і не важливо, одружені вони чи ні. Статеві контакти мають відбуватися за згодою обох партнерів, бути прийнятними та бажаними для обох. Якщо статевий контакт відбувається з примусу, в небажаній формі, партнер залякує, принижує чи ображає – це насильство.

Міф 2. Насильство – це тільки про побої

Реальність: Окрім фізичного насильства не менш небезпечними є психологічне, економічне та сексуальне насильство. Зокрема, економічне насильство часто ховається за маскою турботи: партнер наполягає на відсутності необхідності працювати чи навчатися, проте потім з’являється тотальний контроль, звітування використаних коштів та приниження. Більше того, відсутність економічної незалежності є однією із головних причин замовчування та прийняття фізичного насильства.

Міф 3. Б’є – значить любить. Усі так живуть

Реальність: Насильство однієї людини щодо іншої – це не норма, а протиправні дії, яким немає виправдання. Шукаючи пояснення насильству багато постраждалих роками не звертаються за допомогою, що погіршує ситуацію та може мати важкі психологічні наслідки. Життя в постійному страху і стресі призводить до втрати впевненості, формування низької самооцінки та різного роду нездужання.

Міф 4. Домашнє насильство існує лише у «неблагополучних» сім’ях

Реальність: Домашнє насильство не має соціальних меж. Воно трапляється у всіх соціальних групах незалежно від рівня освіти і доходів.

Міф 5. Потрібно терпіти заради дітей

Реальність: Діти, які ростуть у повній сім’ї і бачать насильство, страждають набагато більше за тих, хто зростає з одним із люблячих батьків у гармонійних стосунках та родинному спокої. Діти, які є свідками насильства між батьками чи близькими родичами, навіть якщо фізично уникають його, страждають душевно. Це негативно впливає на їхній емоційний стан, взаємовідносини з однолітками, навчання.

Якщо у Ваших відносинах з близькими (оточуючими) присутній моральний тиск, примус, маніпуляції, образи чи приниження, що свідчить про ознаки домашнього насильства, або Вам стало відомо про факти торгівлі людьми – Ви можете повідомити про це скориставшись телефонним номером 15-47.

Домашнє насильство (Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству») це – діяння (дії або бездіяльність), що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення зазначених діянь у таких формах насильства:

фізичне насильство – ляпаси , стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;

сексуальне насильство – включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;

психологічне насильство – словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;

економічне насильство – умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

ГАРЯЧІ ЛІНІЇ ДЛЯ ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА

Урядовий контактний центр – 15-47 (з мобільного або стаціонарного)

Інформаційна консультація, психологічна підтримка, реєстрація відповідного звернення до державних органів. Цілодобово і безкоштовно.

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства – 116 123 (з мобільного) або 0 800 500 335 (зі стаціонарного)

Цілодобово, безкоштовно, анонімно. Інформаційна, соціально-психологічна та юридична підтримка.

Важливо: оскільки перебуваючи в одному приміщені з кривдником, жертва домашнього насилля, не завжди має можливість розповісти про проблему телефоном (це також особливо актуально під час карантину), вона може скористатися чат-ботами МВС України #ДійПротиНасильства у месенджерах:

Телеграм: https://t.me/police_helpbot

Вайбер: https://tinyurl.com/y8rgatt9

Зокрема, чат-бот може допомогти людині викликати служби допомоги (поліцію і швидку), переадресовувати на спеціалістів безоплатної правової допомоги, які нададуть юридичну консультацію в онлайн режимі.

Тож служба у справах дітей Сокирянської міської ради спільно з відділом з питань соціального захисту населення, відділом-центром соціальних служб та правоохоронними органами приєднуються до вказаної акції заради об’єднуючої мети – створення соціального простору, вільного від насильства, збільшення у мешканців громади розуміння та обізнаності щодо форм насильства та розширення служб, до яких можуть звернутися постраждалі за допомогою.